- подумати
- -аю, -аєш, док.1) перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. || Розмірковуючи, припустити що-небудь. || Скласти яку-небудь думку про кого-, що-небудь.2) неперех. Спрямувати свої думки на кого-, що-небудь. || Згадати про кого-, що-небудь. || із спол. що. Уявити кого-, що-небудь. || на кого, розм. Запідозрити кого-небудь у чомусь.3) перех., з інфін. Задумати, вирішити зробити що-небудь.4) неперех. Заглибитися в думки, роздуми; замислитися над чим-небудь, міркуючи, зважуючи всі обставини. || Задумати, обдумати що-небудь, не висловлюючи.••
[Ти] поду́май [ті́льки] — уживається для вираження здивування або для вказування на незвичайність, дивовижність чого-небудь.
Поду́маєш — а) (у знач. вставн. сл.) те саме, що [Ти] поду́май [ті́льки]; б) (у знач. вставн. сл. або виг.) уживається для вираження іронії, зневаги і т. ін.
5) перех. Промовити в думці що-небудь.6) неперех. Думати якийсь час.7) неперех., про кого. Виявити турботу, піклування про кого-небудь. || про що, розм. об чім, о чім (чому). Подбати про що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.